LT Company - шаблон joomla Mp3

Що буде після революції ЖКГ та ліквідації жеків: який «сюрприз» чекає на українців влітку

В Україні з 1 липня ЖЕКи позбудуться своїх функцій. Замість цього українцям пропонують самостійно визначитися з формою управління своєю житлоплощею, наприклад, створити організацію співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і самим займатися управлінням та ремонтом житлового фонду. Тим, хто до зазначеного строку не ухвалить рішення, місцева влада сама вибере управителя на конкурсних засадах. «Сегодня.ua» разом з експертами з’ясовував, які сюрпризи чекають на українців через три місяці.

ОСББ: за і проти

Закон № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» Верховна Рада прийняла ще в липні минулого року. На те, щоб визначитися з формою управління своїми будинками, українцям дали всього лише рік. Координатор житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко пояснює, що крім ОСББ є ще кілька варіантів: провести збори мешканців і частина функцій управління будинком передати управителю з боку – керуючої компанії або підприємцю, або ж зайнятися управлінням самостійно без створення юрособи (ОСББ).

«Наразі тарифи для будинків, які не створили ОСББ, затверджуються на рівні міської влади, – розповідає начальник управління розвитку житлово-комунального господарства КМДА Віра Радченко, – ОСББ не треба стверджувати ніякі тарифи. Люди просто збираються на зборах, дивляться цей кошторис. Воли у них є свій бухгалтер і двірник, вони кажуть, що «ми не хочемо платити за прибирання під’їздів, бо ми складемо графік і будемо за ним прибирати самі». І тоді ця складова викреслюється з квартплати. ЖЕКу такого зробити не можна, тому що це обов’язкова складова, затверджена постановою 869».

Мешканці ОСББ, зазначає Віра Радченко, можуть платити за квартплату менше. «Як правило, голова живе в цьому ж будинку. Він буде вибирати компанію, яка буде дешевше, але якісно обслуговувати для того, щоб люди були задоволені. Тому зазвичай прийняті рішення ОСББ дуже правильні», – додає експерт.

Тетяна Бойко зазначає, що ОСББ можуть користуватися державними і міжнародними програмами, спрямованими на розвиток енергозбереження. Так, держава може компенсувати частину кредиту, взятого будинком, наприклад, на утеплення стін і заміну вікон в під’їзді.

«В ОСББ будинок відрізняється запахом. У таких будинках інша атмосфера. Заходячи в будинок, не потрібно проходити через гори сміття і розписані стіни. Там інша атмосфера, там смачно пахне. Коли є ОСББ, люди звикають приймати колективні рішення. Вже нема такого, що кожен живе виключно своїми проблемами. Не думають, що дах – проблема того, хто живе на останньому поверсі, а підвал – того, хто живе на першому. Вони розуміють, що це спільне майно. В ОСББ є розуміння, що таке енергозбереження», – розповідає представник ОПОРИ.

Як зазначають експерти, найбільше запитань викликав пункт нового закону, що стосується «балансоутримувача» будинку. У законі сказано, власники квартир повинні забезпечити санітарні та протипожежні норми на загальній площі і прибудинковій території. Крім того, тепер замість ЖЕКу ремонтувати дахи, підвали та під’їзди повинні самі мешканці.

Віра Радченко зазначає, ще на початку 1990-х, коли українці приватизували свої квартири, вони отримали у власність не тільки своє житло – але й стали співвласниками багатоквартирного будинку, в якому проживають. Мешканцям також належить сходовий майданчик, дах, підвал і т.п.

«Коли люди приватизували свої квартири (в 1992-му році почався процес приватизації) – саме з того моменту вони стали співвласникам конструктивних елементів. Тобто стіна в квартирі – вона двостороння. З одного боку вона обклеєна шпалерами – це те, що належить людям, а з іншого боку вона пофарбована – і це повинно належати ЖЕКу. Але не може бути такого, щоб одна стіна належала і ЖЕКу, і людині. Людина приватизувала свою квартиру – вона повністю бере відповідальність на себе за весь будинок. це було позначено в двох рішеннях Конституційного Суду 2004 і 2011-го років», – розповідає начальник управління розвитку житлово-комунального господарства КМДА.

Як розповідає Віра Радченко, була норма, згідно якої попередній власник будинку після приватизації повинен зробити капітальний ремонт. Однак необхідної для цього суми (на капремонт типової п’ятиповерхівки, залежно від стану будинку, необхідно кілька мільйонів гривень) не було, крім того, капітальний ремонт не передбачений в тарифі на квартплату, в результаті будинки не ремонтувалися десятки років.

«Тарифів на капітальний ремонт не було з 96-го року. В тому тарифі, який ми платимо за квадратний метр, є тільки складова на поточний ремонт. На капітальний там вже давно нічого не закладалося. Виходить, що накопичень ніяких не було. В результаті гроші в такому обсязі, як треба було, не виділялися. У той же час люди не відмовилися приватизувати свої квартири – люди приватизували квартири і не зажадали капітальний ремонт від попереднього власника, який передавав їм приватизацію їхніх квартир», – розповідає експерт.

Тепер же на капітальний ремонт ОСББ доведеться збирати «з нуля». Скільки відкладати грошей, і якими частинами, власники квартир повинні вирішити на зборах.

Як створити ОСББ і у скільки це обійдеться

Для створення ОСББ необхідно отримати згоду більше 50 % власників (при цьому їм має належати більша частина будинку). Після створення ОСББ, розповідає Віра Радченко, можна самим почати управляти своїм будинком: найняти главу правління, бухгалтера, двірника і т.п. Є ще один варіант – створити юрособу і залучити для управління управителя.

Ініціативна група мешканців (не менше трьох осіб) повинна звернутися до органів місцевої влади, отримати від БТІ список власників житла, потім всіх їх повідомити мінімум за 14 днів про те, що будуть проходити збори, на яких розглянуть можливість створення ОСББ в будинку.

«Якщо на зборах не набрали потрібної кількості голосів, тоді можливе письмове опитування. І коли рішення вже прийнято, поки готується подання, ініціативна група повинна підготувати проект. У повідомленні має бути зазначений порядок дня. Потрібно повідомити, що «ми не просто хочемо створити ОСББ», а «ми хочемо створити ОСББ, згідно ...» Якщо ОСББ створюється, потрібно проголосувати за кандидатуру голови, за статут, за те, як ми будемо себе обслуговувати. Тобто всі ці питання виносяться до порядку денного і видаються всім людям», – розповідає Віра Радченко.

З моменту зборів ініціативної групи і до моменту створення юрособи може пройти два-три місяці. Ініціативній групі доведеться витратити гроші на письмове повідомлення мешканців про збори. Робиться це для того, щоб потім один із власників квартири не заявив, що він не знав про те, що в його будинку створюється ОСББ. Залежно від розмірів будинку, на письмове повідомлення можна витратити 1,5-2 тис. гривень.

Після створення юрособи попередній балансоутримувач (ЖЕК) повинен протягом трьох місяців віддати документи на будинок, якщо ж документи втрачено, протягом півроку за власний рахунок їх відновити.

Коли відбудеться реформа

Тетяна Бойко пояснює, для того, щоб революція в сфері ЖКГ відбулася, необхідно прийняти Закон про житлово-комунальні послуги, типовий договір і положення про проведення конкурсу. «Цього зараз немає. Поки це не буде прийнято, немає підстав сподіватися, що реформа буде реалізована до 1 липня», – говорить експерт.

Віра Радченко також вважає, швидше за все, закон повноцінно запрацює до кінця року, а не в липні. Відповідно, українці мають більше часу для створення ОСББ.

Наразі з понад 100 тисяч багатоквартирних будинків, за даними Міністерства регіонального розвитку, ОСББ створили лише в 15 тис. будинків (без урахування Криму та окупованій території Донбасу), Держстат називає цифру 17,5 тис.